У нашому закладі відбувся особливий урок української літератури у групі першого курсу 27 ЧПК, який провела викладачка української мови та літератури, Валентина Василівна Сорокіна.
Формат заняття був незвичний — літературна кав’ярня, що створила атмосферу затишку, відкритості та живого спілкування.
Студенти мали змогу зануритися у світ творчості Лесі Українки, відчути силу її слова та незламність духу, яка й сьогодні надихає покоління. У затишній «кав’ярні» звучали поезії та уривки з драматичних творів письменниці, обговорювалися її життєвий шлях, боротьба з хворобою та незламна віра у силу слова. Студенти ділилися власними думками про актуальність творчості Лесі Українки сьогодні, проводили паралелі між її ідеями та сучасними викликами, які стоять перед українським суспільством.
Особливу увагу було приділено темі незламності — адже саме ця риса стала символом постаті Лесі Українки. Її слова «Без надії таки сподіваюсь» прозвучали як кредо, що надихає молодь не втрачати віри у власні сили та майбутнє.
Цей захід став не лише уроком літератури, а й уроком життя — про стійкість, боротьбу та віру в себе. Атмосфера кав’ярні допомогла кожному відчути, що спадщина Лесі Українки — це не лише сторінки підручника, а жива енергія, яка формує наше сьогодення.
Цей урок став справжнім святом слова та прикладом того, як література може об’єднувати, надихати та формувати світогляд молодого покоління.